	REVOPRAVO
	ЮРИ-ДИЧКА: ДЕ-ЮРЕ

ОПУБЛІКОВАНО: ГРОМАДСЬКИЙ ЗАХИСНИК правова газета, 2005р. www.zahysnyk.org.ua, 01033, Киев, Саксаганского П. ул., 44-е, +38(044)2016333, +38(044)2016626

Ю.Б. Форис

"РУЧЕЧНИК" У ДЕРЖАВНОМУ МАСШТАБІ

(ПРО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З ДОРОГОЦІННИМИ МЕТАЛАМИ І КАМІННЯМ)

Вже більше, ніж півсторіччя слово "паркер" означає для нас дещо більше, ніж найменування фірми-виробника канцприладдя, і більше, ніж авторучку, - це слово стало певним узагальненням, атрибутом іміджу ділової людини. Пам'ятаєте розповідь Жеглова Шарапову про "ручечника" з кінофільму "Місце зустрічі змінити не можна"? Він "вибивав з кишені авторучку, а якщо пощастить - то й гаманець. До речі, добрий паркер з золотим пером на ринку тисячу рублів коштує"... І сьогодні "паркер" з золотим пером коштує біля тисячі гривень, от лише "ручечник" дещо інший - державного масштабу...

Справа в тім, що 5 червня 2003 року Верховна Рада України прийняла Закон "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними". Тепер немає ніякої різниці між:

- ювелірними і побутовими виробами з дорогоцінних металів (на всі ці вироби розповсюджується спеціальний правовий режим);

- імпортованими і вітчизняними виробами (ч.3 ст. 22 зазначеного Закону України "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними" у новій редакції);

- реставрованими й тільки-но виготовленими (згідно п. 3.12 Положення "Про здійснення державного пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, призначених для реалізації суб'єктами господарювання", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України N 240 від 18.05.2001р., п. 2.13 Інструкції "Про здійснення державного експертно-пробірного контролю за якістю дорогоцінних металів, вставок дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що містять дорогоцінні метали та вставки дорогоцінного каміння", затвердженої Наказом Міністерства фінансів України № 244 від 20.10.1999р. в редакції, затвердженій Наказом Мінфіну України N 143 від 05.02.2004р.);

- цілком зробленими з дорогоцінного металу і комбінованими (згідно п. 1.5 зазначеної Інструкції тощо).

Що ж це за правовий режим?

Насамперед, реалізація зазначених виробів підлягає ліцензуванню, і, оскільки немає різниці між виробами, немає різниці і в ліцензіях... Не має значення, хто Ви: чи часова майстерня, чи книгарня, чи магазин канцприладдя, чи посудна лавка, чи елітний салон продажу ювелірних виробів, - перш, ніж реалізовувати срібні ложки або малахітові настільні органайзери, Ви маєте купити ліцензію на торгівлю ювелірними виробами!

Не вірите, що всі вироби з вмістом дорогоцінного металу чи каміння - ювелірні? І даремно: нашим Мінфіном вже встановлено не тільки те, що вони ювелірні, але і "перелік деталей та частин ювелірних виробів, виготовлення яких дозволяється з недорогоцінного металу" (Додаток № 21 до вказаної Інструкції). До цього Переліку потрапили деталі таких "ювелірних" виробів: коробки (футляри) на засувках (клямках), застібки для волосся, застібки краваток, часові вироби, письмове приладдя (кулькові ручки, чорнильні ручки, механічні олівці та інше), дверні та інші ручки (наприклад, у кухонних та столових приладдях, манікюрних, туалетних наборах та виробах аналогічного призначення)... До нього не потрапили, але втрапили в "ювелірні", якщо повністю чи частково виконані з дорогоцінних металів чи каміння: оправи для окулярів, посуд, фоліанти, попільнички, запальнички, сувенірне настільне приладдя, ґудзики тощо.

Шкода, що виготовлювачі авторучок "паркер" не спитали в нашого Мінфіну, "дозволяється" їм виконувати деякі деталі своїх авторучок зі "звичайного" матеріалу чи "не дозволяється" (адже в Україні подібну продукцію не виготовляють). Бо тепер на хазяїв будь-якого магазину канцприладдя, в асортименті якого є "пекельні" авторучки, може бути накладено штраф, якщо тільки вони не поквапляться віднести весь свій "золотий запас" до Пробірної палати задля нанесення на нього державного пробірного клейма України... (до речі, ніяк не можу второпати, яке відношення має державне пробірне клеймо України до продукції іноземного виробництва?)

Адже "за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма, - сплачують штраф у розмірі ста відсотків вартості зазначених виробів, що знаходяться у продажу" (абзац другий частини 4 статті 22 вказаного Закону у новій редакції).

На відміну від нових, реставровані вироби повинні "мати відбиток знака "Р", нанесений поряд з іменником виготовлювача". І нові, і реставровані вироби повинні "мати бездоганний зовнішній вигляд: без тріщин, надломів, раковин, інших дефектів, які можуть призвести до руйнування або пошкодження виробів при проведенні експертно-пробірних робіт" (п. 2.13 вищевказаної Інструкції).

Якщо виріб виконано з дорогоцінного металу чи каміння "частково" - це тільки погіршує становище власника такої продукції. Вироби, у яких поєднані частини дорогоцінних металів з частинами із недорогоцінних металів, повинні мати відбиток "Метал" або "Мет", який ставиться на виріб виготовлювачем або, за його дорученням, в органах державного пробірного контролю. Відбиток проставляється на частини з недорогоцінного металу. Дозволяється використовувати неметалеві частини у виробах з дорогоцінних металів (вставки, емалі тощо) за умови, що зазначені частини мають чітко виражені відмінності від дорогоцінного металу, з якого виготовлено виріб. Частини з недорогоцінних металів та інших матеріалів не повинні мати покриття з дорогоцінного металу. Дозволяється покривати виріб із дорогоцінного металу іншим дорогоцінним металом за умови клеймування такого виробу за сплавом основного дорогоцінного металу (наприклад, срібний виріб, покритий золотом, клеймується як срібний) (п. 2.5- 2.8 зазначеної Інструкції).

Дотримання цих вимог ретельно перевіряється: з метою забезпечення виконання вимог актів законодавства щодо одержання, використання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння Державна пробірна служба проводить перевірки та обстеження суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють операції із дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, виробами з них та матеріалами, що містять дорогоцінні метали, а також скуповують, приймають у заставу і на комісію ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, здійснюють торгівлю ними або надають посередницькі послуги в торгівлі, зберігають та експонують різноманітні предмети, що містять зазначені цінності, збирають і переробляють відходи та брухт дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (п. 1.2 Інструкції "Про порядок проведення перевірок щодо додержання чинного законодавства при виконанні операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням", затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 18.05.2001 N 240).

На якій же підставі робиться така перевірка? "За наявності письмового розпорядження за підписом голови Державної пробірної служби" (п. 3.2 Положення "Про здійснення державного пробірного контролю за якістю ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, призначених для реалізації суб'єктами господарювання", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України N 240 від 18.05.2001р.).

Під час цієї перевірки уповноважені посадові особи Державної пробірної служби мають право:

- Безперешкодного доступу на всі об'єкти, які виконують операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, при пред'явленні службового посвідчення і розпорядження голови Державної пробірної служби.

- Оглядати робочі місця, робочі та допоміжні приміщення, місця постійного або тимчасового зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виробів з них, відходів і брухту, що їх містять, та в разі виявлення порушень опечатувати вказані приміщення і місця. Вимагати від керівника об'єкта, що перевіряється, проведення повної або вибіркової інвентаризації залишків дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них, відходів і брухту, що їх містять.

- Вимагати та безперешкодно отримувати від посадових та інших працівників об'єкта відповідні документи, необхідні довідки та письмові пояснення з питань, що виникають у ході перевірок.

- Перевіряти бухгалтерську, супровідну, обліково-технічну, нормативно-технічну, статистичну документацію з питань обігу дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, вилучати документи в разі можливої їх утрати, виявлення фіктивних документів, підробок чи фальсифікації документів - до завершення перевірки або прийняття рішення про вилучення вказаних документів.

- Відбирати зразки виробів, проб продукції, матеріалів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, проби брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння на об'єктах, що перевіряються, для перевірки та проведення аналізів у лабораторіях органів державного пробірного контролю згідно з порядком відбирання проб сировини, матеріалів, брухту і відходів дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння і вилучення зразків ювелірних та побутових виробів на об'єктах, що перевіряються.

- Відбирати для перевірки, аналізу та експертизи проби брухту ювелірних виробів, напівфабрикати і готові ювелірні та інші побутові вироби, виготовлені з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, що підлягають клеймуванню, але не мають відбитків державних пробірних клейм України, та з відбитками пробірних клейм, нанесених з порушенням правил клеймування, або які мають відбитки пробірних клейм, що викликають сумнів щодо справжності через нечіткий рельєф, потертість, можливість підробки пробірного клейма, а також які мають ознаки впаяного відбитка пробірного клейма, і вироби, у яких міститься недорогоцінний метал з метою штучного збільшення маси виробу, та в інших умотивованих випадках.

- Вимагати від керівника об'єкта, що перевіряється, усунення виявлених перевіркою порушень щодо отримання, витрачання, обліку та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виробів з них, відходів і брухту, що їх містять.

- Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення складати протоколи про адміністративні правопорушення на посадових осіб у разі порушень визначених правил отримання, витрачання, обліку і зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та виробів, що їх містять, а також збирання і здавання їхнього брухту та відходів. (п. 1.7 зазначеної Інструкції).

Це не повний перелік прав, якими наділено посадових осіб цієї служби. До речі, збитки, завдані суб'єкту господарської діяльності в процесі здійснення державного контролю посадовими особами при відборі проб, проведенні випробувань, експертизи і аналізів, а також шляхом зламу ювелірних та побутових виробів із дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, які не відповідають установленим вимогам, відшкодуванню не підлягають (п.3.14 цього ж Положення). Якщо нагадати, як бездоганно мають виглядати вказані вироби, і яким неймовірно ускладненим зробили облік їх прийому, зберігання і використання, у тому числі реалізації чи утилізації, - складається враження, що всі ці норми вигадані лише задля того, щоб вилучити вироби із вмістом дорогоцінного металу і/або каміння у суб'єктів господарювання. Невже законодавець, Мінфін і Державна пробірна служба гадають, що геть усі торгівельні точки України ринуться придбавати ліцензію на торгівлю ювелірними виробами? Адже у найдрібнішому і найбіднішому кіоску є принаймні один сувенірний виріб із вмістом дорогоцінного металу або каміння "задля асортименту" - хіба ж зменшити асортимент не набагато простіше, ніж виконувати всі ці надмірні приписи?

Кому все це вигідно? Пересічному громадянинові? Ні, шановні, бо пересічний громадянин раніше міг бодай старого сімейного годинника чи дідову застібку віднести в ремонт без побоювань, а зараз ці речі можуть вилучити безпосередньо з робочого місця майстра, який їх ремонтує: достатньо того, що на цих предметах немає державного пробірного клейма України чи його не досить чітко видно. І це вже не кажучи про зменшення асортименту виробів в масштабі цілої країни (до речі, країни, котра має бути зацікавлена в імпорті золота та інших дорогоцінних металів і каміння, яке в ній не видобувається), загальне подорожчання цих виробів за рахунок витрат на ліцензування операцій з ними (на кожній ланці у ланцюгу від виготовлення до споживання), їх обліку і клеймування тощо. Зате негативні наслідки такої правової політики очевидні: це зменшення імпорту дорогоцінних металів і каміння та виробів з них, підвищення цін на них на внутрішньому ринку, зниження рівня товарообміну у цій галузі.

Отже, приготуйтеся. Державна пробірна служба йде на перевірки, щоб "вибивати з прилавків авторучки (а також інші дорогоцінні побутові речі), а якщо пощастить - то й гаманець"...

REVOPRAVO

"РУЧЕЧНИК" У ДЕРЖАВНОМУ МАСШТАБІ

(ПРО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З ДОРОГОЦІННИМИ МЕТАЛАМИ І КАМІННЯМ)