© Foris Yulia, 2005-2016

REVOPRAVO

REVOPRAVO: ІНФОРМАТ: Ю.Б. Форіс СИСТЕМА СУДОВО-ЕКСПЕРТНОГО ПРАВА


ОПУБЛИКОВАНО: Актуальні питання судово-експертного забезпечення кримінальних проваджень: збірник матеріалів круглого столу. / редкол.: Кобилянський О.Л., Антонюк П.Є., Свобода Є.Ю.; Київ. ННІПФЕКП НАВС. - К.: Навчально-науковий інститут підготовки фахівців для експертно-криміналістичних підрозділів Національної академії внутрішніх справ, 2014. - 376 с. - С. 328-330.
Ю.Б. Форіс, науковий співробітник, Київський НДІ судових експертиз

СИСТЕМА СУДОВО-ЕКСПЕРТНОГО ПРАВА

Ми сподіваємось, що ніхто не заперечує існування феномену судово-експертної діяльності. Яскравим прикладом цього є Проект Закону України "Про судово-експертну діяльність в Україні", запропонований на офіційному сайті Міністерства юстиції України для громадського обговорення. "Широке та змістовне обговорення наведених вище (проект Закону) положень сприятиме вдосконаленню законодавства України у сфері експертного забезпечення правосуддя" [1].
Саме застосування системного підходу до норм права, що регулюють окремі аспекти судово-експертної діяльності, дозволило об'єднати в один закон такі різні правові інститути, як атестацію судового експерта і проведення повторної судової експертизи.
За загальновідомими визначеннями, система - сукупність інтегрованих і регулярно взаємодіючих або взаємозалежних елементів, створена для досягнення певних цілей, причому відносини між елементами визначені і стійкі, а загальна продуктивність або функціональність системи краще, ніж у простої суми елементів [2].
Система має такі властивості:
1. Цілісність - система є абстрактна сутність, що володіє цілісністю і визначена у своїх межах. Цілісність системи передбачає, що в деякому істотному аспекті "сила" або "цінність" зв'язків елементів усередині системи вище, ніж сила чи цінність зв'язків елементів системи з елементами зовнішніх систем або середовища.
2. Синергічність, емерджентність - поява у системи властивостей, не властивих елементам системи; принципова незвідність властивостей системи до суми властивостей її складових компонентів (неадитивність). Можливості системи перевершують суму можливостей складових її частин; загальна продуктивність або функціональність системи краще, ніж у простої суми елементів.
3. Ієрархічність - кожен компонент системи може розглядатися як система; сама система також може розглядатися як елемент деякої надсистеми (суперсистеми).
М.Я. Сегай виокремлює чотири структурних блоки, що складають цілісну систему судово-експертної діяльності (далі - СЕД): 1) діяльність держави з правового забезпечення СЕД на законодавчому і відомчому нормативно-правових рівнях; 2) діяльність державних органів виконавчої влади, що здійснюють функцію управління СЕД; 3) діяльність головних суб'єктів СЕД, що забезпечують організацію і проведення судових експертиз в державних СЕУ; 4) діяльність учасників судочинства, причетних до проведення судових експертиз.
У зв'язку з цим, на думку М.Я. Сегая, судово-експертна діяльність як об'єкт пізнання судової експертології може бути визначена як діяльність держави, юридичних і фізичних осіб із забезпечення правосуддя незалежною, об'єктивною і кваліфікованою експертизою, здійснюваною професійними (атестованими) судовими експертами. Правовим основам судово-експертної діяльності відповідають правозабезпечувальна функція судової експертології і самостійний розділ її пізнавальної структури, що розкриває "правове поле" СЕД як системи її нормативно-правової бази і правовідносин її учасників [3].
До системного підходу до нормативно-правової бази СЕД науковці і практики дійшли відносно нещодавно. Але судово-експертну практику регулювали. Судово-експертні установи існували, функціонували, в них провадились судові експертизи та інші дослідження на підставі законів та підзаконних нормативно-правових актів. І це були не спеціальні закони, а процесуальні кодекси, в яких були норми, що регулювали лише деякі окремі аспекти судово-експертної діяльності. Для кожного типу судово-експертних установ (в залежності від підвідомчості) існували і існують свої власні підзаконні нормативно-правові акти, що по-різному регулюють одні і ті самі питання.
Більше того, судова експертиза як правовий інститут має подвійну правову природу. З одного боку, це процесуальний правовий інститут (наприклад, кримінально-процесуальний). З іншого боку, це для судового експерта як працівника - норми матеріального права, які регулюють його працю і її продукт. А "процесуальним судово-експертним правом" можна назвати процедуру притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності, але аж ніяк не функцію судового експерта в кримінальному процесі. Це по відношенню до підсудного він - учасник процесу, а по відношенню до самого себе - працівник у відрядженні, відрядженні з установи до суду, і оформлюється його перебування в суді як відрядження.
Навіть з зазначених специфічних властивостей судово-експертної діяльності як спостережуваного феномену необхідно зробити висновок, що норми, які її регулюють, варто виокремити зі всіх галузей законодавства (права) і узгодити між собою. Це краще зробити, застосувавши системний підхід до вивчення судово-експертної діяльності як правового явища. А застосування системного підходу наштовхує на виділення системи правових норм, що регулюють судово-експертну діяльність. А система правових норм, що регулює певні суспільні відносини між певними суб'єктами - це галузь права.
"Галузь права - уособлена сукупність норм, спрямована на регулювання певної сфери якісно однорідних суспільних відносин. Галузь права, найбільший структурний підрозділ і центральна ланка права, найповніше виражає "групові" особливості правового регулювання" [4].
Цю галузь ще в 2003 році запропоновано виокремити і назвати "судово-експертне право" [5].
За видом таку галузь права можна визначити як комплексну (аналогічно до підприємницького, комерційного, торгового, господарського, морського права) матеріальну галузь права, яку не варто ототожнювати з процесуальним правом (наприклад, кримінальним процесуальним).
Список використаних джерел
1. Головченко Л.М. Про необхідність вдосконалення законодавства про судово-експертну діяльність в Україні / Л.М. Головченко // Криминалистика и судебная экспертиза. - К.: Киевский НИИСЭ, 2013. - Вып. 58. - Ч. 1. - С. 11.
2. Батоврин В. К.. Толковый словарь по системной и программной инженерии / В.К. Батоврин. - М.:ДМК Пресс, 2012. - 280 с.
3. Сегай М.Я. Судебная экспертология: объект, предмет, природа и система науки / М.Я. Сегай // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. - Харків: Право, 2003. - Вип. 3. - С. 28-29.
4. Загальна теорія держави і права / за ред. М.В. Цвіка, В.Д. Ткаченка, О.В. Петришина. - Харків: Право, 2002. - 432 с.
5. Форис Ю.Б. О формировании судебно-экспертного права: постановка проблемы / Ю.Б. Форис // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. - Харків: Право, 2003. - Вип. 3. - С. 45.


ФАУСТ Карикатуры

Интернет реклама УБС

Copyright © 2005-2016
Всі права захищені.
Design by: Yuliia Foris.
hosted by faust