© Foris Yulia, 2005-2016

REVOPRAVO

REVOPRAVO: ІНФОРМАТ: Форіс Ю.Б. НЕПРИЄМНО ЧИТАТИ БРЕХНЮ


Ю.Б. Форіс, науковий співробітник Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України

НЕПРИЄМНО ЧИТАТИ БРЕХНЮ

Останнім часом на Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України виливається багато бруду. Наприклад, про його директора Олександра Григоровича Рувіна (не змінюючи відмінків в залежності від тексту!) пишуть, що він буцімто всі свої відзнаки, нагороди, вчені ступені, вчені звання, військові звання отримав незаконно, та називають не експертом найвищої категорії, а "Почесним фальсифікатором", в якого певні зацікавлені особи навіть стріляли і хочуть негайно "люструвати", аби тільки він "стулив пельку". Я хочу запитати Вас, читачу, кому це може бути вигідно? Якщо він всі свої заслуги отримав "незаконно", то й ті, хто їх надавали, також діяли "незаконно", чи не так? Адже той, хто торгує совістю, ані трохи не кращий за того, хто її купує, чи не так? Саме тому останнім часом так багато згадується Янукович поряд з ім'ям Рувіна О.Г. (до речі, з яким він ніколи в житті не спілкувався та знайомим не був), аби в читача склалося враження, що вони - єдине ціле, чи принаймні діяли спільно. Але з якою метою це згадувати зараз? На мою думку, щоб викликати відразу та стійке бажання сплюнути, почувши ім'я "Рувін". І це тоді, коли в інституті проводяться судові експертизи по всіх резонансних справах, які можуть мати міжнародні наслідки.

Я працюю науковим співробітником Київського науково-дослідного інституту судових експертиз із 1999 року.

Я бачу ситуацію і, так би мовити, "зсередини" і бачу, що О.Г. Рувін зробив і робить в інституті, і "ззовні", очима преси, Інтернету та телебачення. Дуже неприємно читати брехню!

Якщо в Інтернеті поцікавитися, в кого стріляли 18 листопада 2015 року, тобто, хто такий Рувін О.Г., пошукові запити Яндекс, портал "Ukr.net" тощо, видадуть десятки "статей", "блогів" тощо певних авторів, і виявиться, що стріляли в "почесного фальсифікатора", "фальшивого заслуженого", "організатора контрабандної схеми" і таке інше. Я хочу запитати в читача, який сенс стріляти у фальсифікатора, який буцімто за певні "пропозиції/обіцянки чи винагороди" може вирішити будь-яке питання? І відповім, що стріляють, зазвичай, саме тому, що не можуть домовитись у спосіб, зазначений авторами "статей", "блогів", що "викривають"... Вилитого до 18 листопада 2015 року у Інтернет бруду було не досить, щоб змусити його мовчати і дозволити звинувачувати Україну у падінні літаків, загибелі воїнів в АТО та інших смертних гріхах, тому, через правдиву інформацію, яку він має, в нього почали стріляти. Читачеве, хочу попросити Вас помолитися Богу за здоров'я Олександра Григоровича Рувіна, щоб він встиг розповісти правду. А може, у Вас з'явиться бажання помолитись і за інших співробітників інституту, в яких є совість, бажання допомагати людям, і яким також загрожує небезпека.

Я розповім, що змінилося в інституті з початку керівництва Рувіна О.Г.

В останні роки, через скорочення інституту бюджетного фінансування на зарплати експертів та як наслідок скорочення його штату, інститут був вимушений попрощатися, в першу чергу, з пенсіонерами, які бажали і ладні були за мізерні гроші працювати, тому що любили свою роботу. З тих, з ким я спілкувалася після цього, люди вдячні інституту, що їх не забувають і періодично, за фінансової можливості запрошують співпрацювати з інститутом. Люди задоволені своїм життям і залюбки допомагають інституту у підготовці збірників, певних документів тощо. Саме на роки керування Рувіна О.Г. припало відзначення сторіччя з дня створення інституту: ніхто не був забутий, всі були запрошені на святкування цього ювілею, були випущені пам'ятні монети, відзнаки, конверти, вручені грамоти і подяки, квіти, подарунки інституту від шановних запрошених гостей, як з України, так і з-за кордону: Польщі, Азербайджану, Білорусі, Вірменії та інших країн близького і далекого зарубіжжя. Серед подарунків був навіть сертифікат справжньої зірки, названої на честь сторіччя інституту.

До речі, про пенсіонерів. Інститут не забуває поздоровляти ветеранів з днями народження, але це не головне. В інституті працювали такі відомі на теренах минулого Радянського Союзу і далеко за його межами найстаріші співробітники: Ципенюк Софія Абрамівна, найстаріший в Україні експерт-почеркознавець, і Берзін Валентин Фрицевич, також почеркознавець, знавець питань логіки експертних висновків і відомий редактор статей міжвідомчого науково-методичного збірника "Криминалистика и судебная экспертиза", і не тільки їх. Вони працювали і жили в інституті з тих пір, після Другої Світової війни, коли перший поверх будівлі інституту був призначений для житла, а другий - для роботи його співробітників. Завдяки Рувіну Олександру Григоровичу зазначені співробітники до останнього часу їх життя були забезпечені транспортом для приїзду на роботу і додому, він (Рувін О.Г.) знаходив можливість для влаштування їх житла, лікування, допомоги їм, і, врешті решт, для їх поховання і поминок.

Деякі співробітники інституту дійсно померли або прямо на роботі, або "навколо" неї. Це Звєздіна Надія Степанівна, якої не стало у 2011 році, Робур Ігор Йосипович, якого не стало у 2013 році, але це через те, що в них було слабке здоров'я на серце, і вони не розрахували свої сили. Бог дає життя, і Бог його забирає, а щодо того, що їх буцімто тримали на роботі і не давали вийти, "поки вони не напишуть потрібні висновки", то це - повна ганебна брехня. Двері з інституту відчинені для всіх, хто має до них електронні ключі, а такі ключі є у всіх співробітників. Ніхто силоміць не тримає людей на роботі, невтомно працюють ті, хто хоче працювати. В інституті немає порушень законодавства про відпочинок. Але в інституті працюють відповідальні люди, які добре розуміють, що деякі питання, за якими до них звернулися як до експертів, є нагальними і не можуть чекати. Ніхто не працює "як зомбі" і нікого не тримають силоміць.

Хотілось би також відмітити, що за часів керування Рувіна О.Г., в інституті поновлено музей, який було знищено радянською владою. У інституту з'явився власний сайт. Працівникам створено належні умови для роботи. Проводяться міжнародні і міжвідомчі семінари, наради та багато іншого. Крім того, окремими брошурами надруковані методики і методичні рекомендації для поширення серед експертів не тільки КНДІСЕ, але і інших установ. Вийшли чергові випуски збірника "Криминалистика и судебная экспертиза", у т.ч. ювілейний 60-й, вийшли з друку бібліографія інституту за 100 років і ілюстроване видання з історії інституту. Отримані безцінні матеріали з архівів не тільки України, але і зарубіжні, які стосуються історії інституту за всі 102 роки його існування.

Зараз пишеться нова сторінка історії інституту. Від того, що Ви читаєте, слухаєте, у що вірите, також залежить майбутнє незалежної, кваліфікованої, об'єктивної судової експертизи, і її провідної установи - КНДІСЕ. Тому звертаюсь до Вас, читачу, уважно вчитуватись, вдумуватись та не звертати уваги на "замовлені" російськомовні "статті", які не містять жодних доказів, а лише надумані, нічим не підтверджені негативні оцінки. Звертаюсь до Вас з проханням також уникати радикальних українських статей, які намагаються "підвести під люстрацію" будь-кого, хто працював на відповідальних посадах більше 2-х останніх років. Завдання директора: втримати інститут "на плаву" і вирішувати проблеми інституту, але, не будь-якими засобами. Якби засоби були "будь-які", в нього б сьогодні не стріляли, оскільки в людину, з якою "можна домовитись", якщо в людини є мета зберегти лише себе і свої статки, зазвичай не стріляють. Але в тому-то й справа, що саме себе Рувін О.Г. зберегти й не зміг, тому прошу Вас помолитися за його одужання і можливість почути правду, а не брехню і негативну пропаганду, спрямовану на усунення талановитого керівника з метою посісти його місце.

З повагою,

Науковий співробітник Київського науково-дослідного інституту судових експертиз

Форіс Юлія.



ФАУСТ Карикатуры

Интернет реклама УБС

Copyright © 2005-2016
Всі права захищені.
Design by: Yuliia Foris.
hosted by faust